Перша згадка про місто Дубно датована 1100 роком. Місто омивається водами річки Іква. У глибині тисячоліть губляться витоки історії міста Дубна, що доведено археологічними розкопками кінця XIX – дев’яностих років XX ст.. Його опорою від ворожих нападів (зі сходу) був Замок кінця XV ст., із заходу – Луцька брама XVI ст., а також костел і монастир бернардинів XVII ст. (з північного заходу), а також острівні монастирі – Чеснохрестський, Спасо-Преображенський, Підборецький, Страклівський.
Оскільки одним з важливих чинників матеріального забезпечення достатку князів Острозьких була торгівля, то для її успішного розвитку до Дубна скликався ремісничий люд, незалежно від віросповідань. Вже в XVI ст. тут діяла синагога. У ті часи Дубно торгувало предметами ливарництва, ковальства, ювелірними виробами, причому ринок збуту становили не тільки Волинські міста, а й чимало інших у Європі.
Середньовічне Дубно було одним з найбільших культурних центрів Волині. При тутешніх монастирях жили й працювали видатні вчені, літератори, церковні діячі – Мелетій Смотрицький, Касіян Сакович, отець Віталій, Іов Залізо (згодом Іов Почаївський). Ігумен Хрестовоздвиженського монастиря о. Віталій тут 1604 року переклав з грецької книгу ” Діоптра…”, а Ієромонах Арсеній у 1539 – 1566 роках створив відоме Дубенське Четвероєвангеліє.
Замкові мури витримали неодноразові напади кримських татар у XVI ст., козацьких загонів Максима Кривоноса та російського війська у XVII ст., залишались неушкодженими під час Північної війни 1700-1721 років, повстання Тадеуша Костюшко наприкінці XVIII ст., французько-російської війни 1812 року. Саме воєнні події XVIII й початку XIX ст. стали причиною перебування в Дубні гетьмана Івана Мазепи, шведського короля Карла XII, царя Петра І, полководців Суворова й Кутузова.
У ХУІІІ ст.. місто набуло високого економічного й культурного піднесення завдяки знаменитим Дубенським контрактам, перенесеним сюди зі Львова 1774 року. Ці ярмарки починались 7 січня і тривали цілий місяць. Наприкінці XVIII ст. Дубно тимчасово було столицею престолонаступника французького трону, опального принца Конде, та його родича, представника роду Бурбонів – герцога де Беррі. Приблизно в той самий час місто відвідала легендарна жінка-гусар Надія Дурова, яка служила в Литовському полку в Дубровиці та Луцьку.
Шляхи великого українського філософа й поета Григорія Сковороди теж пролягали через Дубно у 1753 й інших роках.
Місто Дубно освячене слідами і сльозами Тараса Шевченка, який побував тут восени 1846 року. З-поміж багатьох пам’ятників і меморіальних знаків у Дубні одним з кращих є, безперечно, Великому Кобзареві, відкритий 16 липня 1991 року – до першої річниці Декларації про Незалежність України.
А ще долучаються до історії міста: український гетьман Іван Виговський, Іван Федоров і Северин Наливайко, Оноре де Бальзак й Антоній Мальчевський, Олександр Купрін й Володимир Короленко, Леся Українка й Улас Самчук, Микола Лисенко і Ярослав Гашек, патріарх Мстислав (Степан Скрипник) і генерал де Голль, Тадеуш Чацький і Валер’ян Поліщук, Симон Петлюра й митрополит Іларіон (Іван Огієнко), Андрій Малишко й Максим Рильський, Ніна Матвієнко й Станіслав Ростоцький, Микола Костомаров й Адам Міцкевич, Михайло Драгоманов і Олена Теліга … Додаймо сюди й наших видатних сучасників – Почесні громадяни міста Дубна – Микола Сивіцький з Варшави, Юрій Шумовський із США, Борис Возницький зі Львова, Микола Жулинський з Києва, Петро Вишневський з Дубна та багато інших.
Древнє Дубно, Замок, православні храми й католицький костел завжди вабили до себе мандрівників, дослідників, музикантів, артистів. На фасаді Дубенської ЗОШ №1 є меморіальні дошки доктору історичних наук, археологу Ігореві Свєшнікову, який 1995 року очолив першу наукову експедицію в Замку, краєзнавцеві, етнографу, просвітянину Ігореві Лозов’юку. Цей навчальний заклад, коли він ще був гімназією, закінчили знаменитий фітотерапевт Іван Носаль, ас Війська Польського Станіслав Скальський, письменник-романіст Віталій Волков.
ХРОНОЛОГІЯ ВИДАТНИХ ПОДІЙ З ІСТОРІЇ МІСТА ДУБНА :
v 1100 рік, 30 серпня – перша письмова згадка про Дубно в Іпатіївському літописі у зв’язку з міжусобною війною за престол між київським князем Ізяславом Мстиславовичем і його дядьком Юрієм Володимировичем (Долгоруким). 1288 рік – у заповіті князя Володимира читаємо : „І Мстислав (брат Володимира), перебувши декілька днів у Володимирі, поїхав у свої городи – в Луцьк і Дубен”.
v 1322 рік – у грамоті князя Любарта перераховуються подаровані луцькій церкві Іоанна Богослова маєтності , серед яких і ті , що „под Дубно на две мили и к Дерманю”, там же мовиться про „монастир Дубенський”.
v 1337 рік – князь Любарт Гедиминович утвердив за князем Данилом Дмитровичем Остріг з маєтками, що йому належали , до їх числа входило й Дубно .
v 1386 рік – за дарчою грамотою польського короля Ягайла й Великого литовського князя Вівовта Дубно відходить князю Федору Даниловичу Острозькому.
v XIV століття – за припущенням окремих дослідників , князем Федором Острозьким на місці давньоруського городища Дубен збудоване перше (дерев’яно-земляне) укріплення , тобто невеличкий замок .
v 1450-ті роки – дослідник М. Орлович вважав , що саме цього періоду замок у Дубні , в дерев’яному варіанті , спорудив Василь Федорович Острозький (Красний).
v XV століття – князі Острозькі засновують у Дубні Спасо-Преображенський і Чеснохрестський монастирі.
v 1498 рік – Костянтин Іванович Острозький добився для Дубна права називатися містом , князю вручено гетьманську булаву Великого князівства Литовського.
1577 рік – на Дубенський замок двічі нападали татари , але взяти штурмом його не
змогли.
1539-1568 роки – у Чеснохрестському монастирі ієромонахом Арсенієм створене Дубенське Четвероєвангеліє, яке знаходиться нині у фондах Російської Державної бібліотеки в Москві.
v XVI століття – князь К.Острозький засновує в Дубні правословний храм Свято-Іллінський і дарує йому ікону Святого Іллі , яка зберігається у фондах Державного історико-культурного заповідника міста Дубна.
v 1592 рік – К. Острозький засновує на острові Дубовець Підборецький Вознесенський православний жіночий монастир.
v 1617 рік – розпочато будівництво бернардинського костелу і кляштора.
v Початок XVII століття – Януш Острозький перебудовує Дубенський замок за новоіталійською системою спроруджується цегляна частина замкових ескарпових стін , сторожові вежі на бастіонах , оборонний рів з заходу укріплюється з білого каменю.
v 19 серпня 1620 рік – помер Януш Острозький , і його володіння перейшли до князів Заславських .
v 1633 рік – повстання православних гайдуків Дубенського замкового гарнізону Чопека , Білця , Губки проти уніатського архімандрита К. Саковича.
v 1648 рік – напад на Дубно загону Боняка Шолудивого ; на чолі авангардного загону Б.Хмельницького напали козацькі полки Максима Кривоноса , але замку штурмом не взяли .
v 1660 рік – битва під Дубном між російськими та польськими військами ; при князеві Заславському Анастасія Чернецька засновує в Дубно монастир кармеліток (за іншими даними , він був заснований 1702 року княгинею Теофілою-Людвиковою Любомирською).
v 1665 рік – Ганна Пузина , дружина Кременецького підсудка Михайла Пузина , заснувала в передмісті Дубна у Страклові, православний монастир.
v 1670 рік – за привілеєм польського короля Михайла у Дубно заведений чотирьохтижневий ярмарок
v 1674 рік – помер останній і роду Заславських , князь Олександр, Дубно перейшло у власність князів Любомирських.
v 1676 рік – напад на Дубно татар і турків.
v 1703 рік – помер Йосип Любомирський , Дубном почали володіти князі Сангушки .
v 1705 рік – перебування в Дубно українського гетьмана Івана Мазепи .
v 1707 рік – в Дубно тимчасово зупиняється російський цар Петро І.
v 7 грудня 1753 рік – князь Сангушко подарував (за іншими джерелами – програв у карти) Дубно Станіславу Любомирському .
v 1774 рік – в Дубно зі Львова переведені контрактові ярмарки .
v 1768 рік – під час Коліївщини повстанський рух , який охопив Київське , Брацславське , частину Подільського й Волинського воєводства , перекинувся в район Дубна .
v 1792 рік – видатний ірландський садовод Діонісій Міклер закладає прекрасний парк в урочищі Палестина .
v 1795 рік – третій поділ Польщі , Дубно входить до складу Росії. Із 1800 року – Дубно стає столицею одного з нащадків династії Бурбонів, скинутої з французького престолу, принца Конде .
v 30 серпня 1805 року – перше перебування Михайла Кутузова у Дубні.
v 1844 рік – велика пожежа в місті.
v 1844 рік – Дубно відвідує письменник і вчений Микола Костомаров .
v Осінь 1846 року – Тарас Шевченко у нашому місті під час археографічної мандрівки .
v 12 вересня 1847 року – перше перебування класика французької літератури Оноре де Бальзака.
v 1860-1880 роки – будівництво Тараканівського форту.
v Березень 1867 року – композитор Микола Лисенко збирає в Дубно народні мелодії під час роботи над оперою „Тарас Бульба”за повістю Миколи Гоголя
v 1870 рік – Дубно відвідує вчений , громадський діяч Михайло Драгоманов.
v 1871 рік – Йосип та Ядвіга Любомирські продають Дубно з аукціону княгині Барятинській .
v 1873 рік – відкриття в місті залізничної станції.
v 28 серпня 1890 рік – в Дубно побував російський цар Олександр III.
v 1894 рік – як журналіст і письменник Дубно відвідує Олександр Купрін.
v 1907 рік – відкривається міська гімназія .
v 1915 рік – перебування у Дубно класика чеської літератури Ярослава Гашека.
v 1923 рік – заснування польської гімназії імені Конарського.
v 25 червня 1941 року – масовий розстріл енкаведистами українських патріотів у Дубенській в’язниці.
v 1941 рік – перебування в Дубно У ласа Самчука .
v 26-30 червня 1941 року – в районі Дубна відбулася одна з найбільших танкових битв Великої Вітчизняної війни .
v 17 березня 1944 року – урочисте відкриття в місті пам’ятника Тарасові Шевченку.
v 14 червня 1993 року – прийняття постанови №444 Кабінету Міністрів Україні про створення Державного історико-культурного заповідника міста Дубна.
v 1995 рік – спорудження в Дубно , в мікрорайоні цукрового заводу, Свято-Покровського собору Української Православної церкви Київського патріархату.
v 24 серпня 2000 року – урочисте святкування 900-річчя міста Дубна.
v Перша згадка про м. Дубно
Із Іпатіївського літопису: … В літо 1100-те тридцятого серпня в Уветичах зібралися всі брати Святополк Київський, Володимир Мономах , Давид, Олег Чернігівський . І прийшов до них Давид Ігорович із Волині, той, що осліпив Василька… і сказав їм : „ Нащо ви мене прикликали ? От я . У кого на мене образа?” І відповів йому Володимир : „Ти сам. прислав до нас : „Хочу , браття, прийти до вас і поскаржитись за свої образи”. Так от ти прийшов і сидиш із своїми братами на одному килимі — тож чому не скаржишся, до кого із пас твоя образа?” І не відповів Давид нічого . І стали всі браття на коней; і став Святополк зі своєю дружиною, а Давид і Олег зі свою нарізно один від одного . Давид Ігорович сидів осторонь , і не підпустили його до себе , але окремо радились про Давида. І, порадившись , послали до Давида мужів своїх : Святополк — Путяту, Володимир — Орогостя і Ратибора .
Послані прийшли до Давида і сказали йому : „От що говорять тобі браття : „Не хочемо тобі дати столу Володимирського, тому що ввігнав ніж у нас чого не було ще в Руській землі . Але ми тебе хапати не будемо і якогось іншого зла не зробимо, але от що тобі даємо : іди і сідай у Бузьку і Острозі . А Святополк дає тобі Дубно і Чорторийськ. А Володимир Мономах дає тобі 200 і Олег з братом двісті гривень…»…”