В ХV столітті в Дубно розпочалось інтенсивне будування монастирів, при яких, як правило, були бібліотеки. Найбільшою була бібліотека в Спасівському монастирі. На початку XIX ст. монастир ліквідовано, а бібліотеку перевезено в Дрогобицький монастир. В останній день 1920 року засвітилась свіча просвітянського руху на Дубенщині. Збереглись архівні документи про напрямки роботи Дубенської «Просвіти» 1926 року: відкриття бібліотек, читалень, видання книг і газет для народного читання, організація масових читань, лекцій з метою поширення різних наукових знань. «Просвіта» Дубенщини мала велику бібліотеку. Ще й дотепер через роки, погроми й війни знаходимо твори із штемпелем «Бібліотека Дубенської «Просвіти». Просвітянська бібліотека мала пересувний фонд, що обслуговував багато сіл повіту. «Просвіта» Дубна передплачувала тогочасну українську періодику «Українська громада», «Наше життя», «Новий час», «Сільський господар», «Громадський голос», «Наша просвіта» та інші. Все це робилось за членські внески і рідше за незначні пожертви. У 1927 році рішенням Міністра внутрішніх справ Дубенська «Просвіта» була заборонена. Та не дивлячись на заборону вона діяла, боролась до самого 1939 року. В 1939 році бібліотеки Дубенської «Просвіти» були знищені.
Згідно постанови Ровенського обкому КП /б/У про організацію бібліотек в області від 3 лютого 1940 року в Дубно була відкрита державна бібліотека з дитячим відділенням, але під час війни приміщення разом з фондом було зруйноване.
В 1947 році було відкрито міську бібліотеку для дорослих завідуючою якої було призначено Прибитковську Людмилу Іванівну. Вона пропрацювала на керівній посаді по 1984 рік. На час відкриття бібліотеки книжковий фонд становив 50 примірників книг. За поточний рік книжковий фонд зріс до 400 примірників видань.
Відповідно до постанови виконкому Рівненської обласної ради народних депутатів та президії обласної ради професійних Спілок від 18 серпня 1981 року за № 301 з 1 січня 1982 року розпочала свою діяльність Дубенська міська міжвідомча централізована система державних масових і профспілкових бібліотек. До її складу ввійшли 6 бібліотек, з них 3 книгозбірні системи Міністерства культури, в т.ч. дитяча бібліотека , бібліотеки сир заводу, м’ясокомбінату, цукрового заводу.
Об’єднання книгозбірень міста дало змогу значно поліпшити бібліотечне та інформаційно-бібліографічне обслуговування населення на основі концентрації зусиль бібліотек різного відомчого підпорядкування, більш раціонально використати їх внутрішні резерви. Єдиний книжковий фонд, який на 1.01.1982 року складав 105.5 тис. примірників друкованих видань диференційовано було роз приділено між структурними підрозділами ЦБС.
Залучення коштів підприємств на потреби підвідомчих бібліотек сприяло розширенню репертуару передплатних видань. Завдяки координації комплектування значно зменшилося дублювання нових надходжень і збільшилась кількість назв творів друку. За період існування міської міжвідомчої ЦБС бібліотечний фонд системи зріс на 15 тис. примірників і становив 120.4 тис. (1986р.) Ним користувались 10.1 тис. читачів. Книговидача складала 246100 прим. книг.
Позитивні зміни відбулися в роботі мережі нестаціонарного обслуговування читачів. Наприкінці 1988 року було організовано 17 пересувок та пунктів видачі літератури. Розширювалась сфера впливу бібліотек на трудові колективи, з якими укладались угоди про творчу співдружність. Тільки ЦМБ співпрацювала з 8 підприємствами міста. Ряд організацій, зокрема, АТП-17011, ПМК-209 та інші, обслуговувались за бригадним абонементом.
На базі центральної міської бібліотеки діяла обласна школа передового досвіду з питань краєзнавства. Належний рівень роботи бібліотек забезпечували кваліфіковані спеціалісти.
Міська міжвідомча централізована бібліотечна система проіснувала 7 років і в 1989 році була приєднана до Дубенської районної ЦБС.
У 1996 році в зв’язку з реорганізацією владних структур в підпорядкування міського відділу культури відійшло 5 бібліотек, які утворили окрему мережу. Їх послугами користуються 7.1 тис. читачів, книжковий фонд нараховує 64 тис. примірників творів друку.
Діяльність бібліотечних закладів зорієнтована на задоволення сучасних читацьких, інформаційних потреб населення, на підвищення соціального престижу і створення позитивного іміджу бібліотеки.