У виховній колоній спільно з міською бібліотекою було проведено годину скорботи «Лиш пам’ять спомин береже» 25 грудня 2011 року.
Мало знайдеться не тільки в історії України, а й світу, таких жахливих трагедій, як Голодомор 1932-1933 років, який випав на долю народу найродючішої і найблагодатнішої землі – України.
Голод – це не тільки смерть, а й духовна руїна, знищення здорової народної моралі, втрати ідеалів, занепад культури, рідної мови, традицій.
Йшли в могилу найкращі, несли найкоштовніше, що є в нації – гени розуму, здоров’я, гени милосердя, справедливості, людяності й відваги, всіх мислимих людських чеснот і талантів. Обривався вічно живий ланцюжок поколінь: українському народові, якого ніколи не щадила доля, було завдано смертельного удару.
Це була безкровна війна тоталітарної системи проти українського народу. Війна – задля того, щоб підірвати коріння волелюбної нації, винищити цілий етнос.
Уявляєте собі, щоб без стихії, без засухи, без війни – в самому центрі цивілізованої Європи, в Україні, яка незадовго перед цим була житницею континенту, було знищено голодом мільйони людей! Тільки дітей, зморених голодом – 3 млн.900 тис.! Ось наслідки цієї війни. І це ще не остаточний підрахунок жертв.
34- сесія Генеральної конференції ЮНЕСКО, до складу якої входять 193 країни, одноголосно прийняла резолюцію про «вшанування пам’яті жертв Голодомору в Україні. Зараз вперше Європейський парламент визнав Голодомор величезною трагедією в історії людства. СБУ нарешті відкрило свої архіви, які розкривають механізм організації Голодомору та визнають тих, хто його створив і привів у дію.
Привіт, це коментар.
Щоб видалити коментар, увійдіть в систему, і подивіться на коментарі — ви знайдете там інструмент для видалення або редагування.